1. Ієрархія

Раніше організації формувалися за принципом піраміди: усі рішення й інформація спускалися "зверху донизу". Компанією управляло керівництво, а всі працівники рангом нижче були мовчазними шестернями цієї машини. У часи бурхливого розвитку сільського господарства й обробної промисловості така система, можливо, і була виправдана, однак сьогодні вона вважається такою, що безнадійно застаріла. Ієрархія породжує бюрократію й тяганину, вона заважає людям висловлювати власні думки. Сучасні компанії шукають способи "вирівняти" цю вертикальну піраміду та перерозподілити обов'язки між працівниками всіх рівнів.

2. Фіксований робочий час

Забудьте про затори на дорозі та нидіння в офісі з 9 до 18. Сучасні технології дозволяють людям працювати практично в будь-який час, із будь-якого місця — і багато компаній уже зважилися на це. Відомо, що працівники стають набагато ефективнішими, якщо в них є можливість вибрати зручні для себе місце й час роботи, що відповідають їхньому стилю життя. Наприклад, комусь зручніше працювати зранку і з дому, а комусь — ввечері в оточенні колег. Бізнес усе більше набуває глобального характеру, а це означає, що роботодавцям час проявляти гнучкість у цьому питанні.

3. Офіс як місце винятково для роботи

До того, як технологічні інновації завоювали світ, офіси служили єдиній цілі: бути робочим місцем. Навіть якщо це був простий письмовий стіл, огороджений чотирма стінами, працівникам доводилося робити все саме за ним. Сьогодні офіси використовуються в різні способи. Багато компаній уже перероблюють їх таким чином, щоб приміщення надихали та мотивували працівників.

4. Вказівки від керівництва

Раніше керівники самостійно розробляли стратегію компанії, а потім доводили її до відома своїх працівників, щоб ті втілювали її на практиці. Думка підлеглих нікого не цікавила. Сучасні компанії, навпаки, перед тим, як прийняти рішення, намагаються спочатку дізнатися, як до цього ставляться інші працівники. Таке використання "колективного розуму" дозволяє залучити людей в обговорення подальшого розвитку компанії і, відповідно, — підвищити їхню зацікавленість у роботі.

5. Щорічна оцінка ефективності працівників

Ця процедура нікому не до душі, і зараз саме час повністю позбутися її. Менеджери по роботі з персоналом вважають такий метод оцінки непотрібним. Окрім цього, він змушує працівників нервувати, особливо якщо від оцінки ефективності залежить їхня зарплата чи можливість отримати підвищення.

Керівництво сучасних компаній намагається якомога більше спілкуватися зі своїми підлеглими в неформальній обстановці. Така оцінка в режимі реального часу дозволяє менеджменту спільно з працівниками обговорювати роботу, отримувати від них зворотній зв'язок і негайно впроваджувати необхідні зміни.