Стресове інтерв'ю: правила виживання

Однак при найближчому розгляді виявляється, що не такий страшний чорт, як його малюють. Точніше - що під стресовим інтерв'ю часом розуміються досить різні стилі проведення співбесід. Якщо в деяких випадках єдине, що можна зробити - це втікати від інтерв'юерів якомога далі і якомога швидше, то в інших - жорстке інтерв'ю пройти можна, потрібно і навіть не дуже складно, якщо заздалегідь бути готовим до сюрпризів.

Кому це потрібно

Якщо людина претендує на вакансію, пов'язану з нервовою, неспокійною роботою, інтерв'ю, швидше за все, буде стресовим. Менеджери з продажу, керівники та їх помічники, страхові та рекламні агенти, продавці, адвокати - ці та інші фахівці знаходяться в «групі ризику».

Спеціаліст з персоналу слухає не тільки відповіді на свої запитання, а й спостерігає за емоційною реакцією, швидкістю, винахідливістю. Як тільки людина починає захищатися, підвищувати голос, ображатися, злитися і, не дай бог, виправдовуватися - пиши пропало. Запорука успіху - збереження позитивного настрою до кінця бесіди, в якому б ключі вона не протікала. Жодних ознак роздратованості, розгубленості, невпевненості!

Піти чи залишитися

Проводити подібні інтерв'ю можуть і повинні лише професіонали найвищого класу, знайомі з маніпуляційними техніками та мають психологічну освіту. Адже дуже часто на співбесіді зачіпається сфера особистого, і межа, яка проходить між допустимим і забороненим, дуже хистка. Невмілий хедхантер може нанести серйозну психологічну травму шукачеві та надати ведмежу послугу власній компанії.

Не терпіть принижень з ввічливості чи боязкості. Практика показує, що психологічні травми (це відноситься не тільки до стресових інтерв'ю, а й до будь-яких образ) важче переживають ті, хто з якихось причин мовчки проковтнув хамство і не дав нахабам «симетричної відповіді». Якщо справа зайшла дуже далеко, не соромтеся послати інтерв'юерів подалі, що називається, відкритим текстом. Тому що ви нічого не втрачаєте. Ви ж, звичайно, вже не збираєтеся працювати у фірмі, де за людьми не визнають такої «дрібниці», як людська гідність?

Піти

Ідіть, якщо на співбесіді:

• будь-яким чином вторгаються у ваш особистий тілесний простір (торкаються, сідають дуже близько до вас, сідають у вас за спиною, не кажучи вже про хрестоматійне вихлюпування води в обличчя, курять, не запитавши вашого дозволу);

• ставлять вас в безглузду, незручну ситуацію (змушують довго чекати, не пропонують сісти, не показують, куди можна повісити пальто, садять на незручний стілець, в той час як самі комфортно розташовуються в м'яких кріслах, замовляють у секретаря чай, а вам демонстративно не пропонують, відволікаються під час інтерв'ю на тривалі бесіди по телефону, які можуть зачекати);

• будь-яким чином порушують загальноприйняті правила ввічливості (підвищують голос, хамлять, «тикають», звинувачують у брехні); стосуються вашого зовнішнього вигляду і манер (пропонують змінити спідницю на більш коротку чи довгу, критикують зачіску і комплекцію і так далі);

• задають безтактні запитання про ваше особисте життя (чому не одружена, чому розлучилася з попередніми чоловіками, чому немає дітей і чи не збираєтеся народжувати) або дозволяють собі брудні натяки та оцінки вашого морального обличчя («самотня жінка, так, і ви говорите, у вас собака, пес, дог? Як це пікантно! ");

• вимагають повідомити персональну інформацію, яка не має відношення до вашого досвіду роботи та професійної кваліфікації (де працює ваш чоловік, чи добре навчаються діти, в яких ви відносинах з батьками, чи не значиться на вас заборгованість за банківським кредитом, якого ви віросповідання);

• наполягають на проведенні медичного, психологічного, наркологічного або IQ-тестування, а ви точно знаєте, що специфіка передбачуваної роботи таких надмірностей не вимагає.

На щастя, зараз стресові співбесіди все рідше бувають схожі на ритуал «вписування» новачка в тюремну камеру. Чи то інтерв'юери зрозуміли всю безглуздість цієї справи, чи кандидати перестали дозволяти себе «опускати», але тепер фахівці з кадрів, навіть коли розмовляють з претендентом жорстко, воліють триматися в рамках дозволеного. У цих рамках вони можуть, наприклад:

• «ганяти» вас по резюме, задаючи в швидкому темпі запитання про причини занадто або недостатньо частих змін місця роботи, надмірно швидкого або підозріло повільного темпу кар'єрного зростання, раптових «зигзагів», таких як радикальна зміна сфери діяльності або перерва в трудовому стажі;

• пропонувати «не відходячи від каси» виконати тестове завдання, спостерігаючи за процесом вашої роботи (порада: якщо це творче завдання, наприклад, складання прес-релізу, попросіть залишити вас на самоті, не соромтеся сказати, що нікому не приємно, коли дивляться «під руку»);

• задавати незручні запитання про кар'єрні амбіції, про те, скільки ви маєте намір пропрацювати на новому місці, якщо його отримаєте, про вашу думку з приводу стратегічних цілей компанії, з якою ви не дуже знайомі, або про те, яку вигоду особисто ви плануєте приносити фірмі , скажімо, через півроку;

• намагатися «збити» вас з тієї планки компенсації, на яку ви претендуєте, посиланнями на ринкову кон'юнктуру або на невідповідність очікувань вашій реальній ціні (до речі, а ви впевнені, що ваші вимоги і справді не завищені?);

• змусити вас чекати понад міру. Шукач приходить в призначений час, але співбесіда не розпочинається. Доводиться довго топтатися біля дверей, часом в порожньому коридорі, де ніде навіть присісти. Рекрутер фланірує з чашкою кави з кабінету в кабінет, кидаючи на ходу: «Ще хвилинку»;

• попросити заповнити анкету або опитувальник з безліччю завдань. На їх заповнення може піти не 1 година. При цьому перевіряються терплячість, лояльність до компанії і ставлення до рутинної роботи. Будьте готові, що вас можуть попросити перезаповнити анкету, і не один раз - пославшись, наприклад, на нерозбірливість почерку.

Ці та інші складності подолати нескладно, якщо заздалегідь «підстелити соломки». Будьте готові до того, що до вас поставляться з підозрою.

Обміркуйте відповіді на неприємні питання, відрепетируйте пояснення всьому, до чого можна причепитися, попросіть когось з близьких пограти з вами в «допит з пристрастю». При цьому якщо вам все-таки поставили запитання, на яке ви не можете відповісти - краще так і сказати, ніж казати якусь дурницю. Може статися, що «я не знаю» - саме єдино вірний варіант відповіді, і питання спеціально задавалося з розрахунком спровокувати вас на дурість.

Будьте розумні в своєму бажанні показати всю лояльність, на яку ви здатні. Альтруїсти, стурбовані виключно добробутом рідної компанії і готові працювати на неї 24 години на добу і 7 днів на тиждень, викликають репліку в дусі Станіславського: «Не вірю!».

Загалом, все, що вам потрібно - впевненість у собі, готовність до труднощів, чесність і почуття власної гідності. Якщо хедхантер - професіонал, то в кінці інтерв'ю він обов'язково закінчить розмову на позитивній ноті і виведе людину зі стану стресу, роз'яснивши шукачеві, чому інтерв'ю було саме таким.

За матеріалами http://www.lady.mail.ru/