Некоторые люди с самого утра, проснувшись в хорошем настроении, собравшись и отправившись на работу, уже через пару часов начинают понимать, что оно у

Федерацію роботодавців очолює один із найбільших бізнесменів України, а профспілки фактично втратили будь-який вплив. Новий Трудовий кодекс покликаний, з одного боку, захистити найманого працівника, а з іншого - не повинен гальмувати бізнес в Україні. Чи вдалося законодавцям знати баланс інтересів в ексклюзивному інтерв’ю UBR розповів експерт Центру Разумкова Павло Розенко.

UBR: Що можете назвати позитивного або негативного у новому трудовому кодексі?

П.Розенко: Епопея сприйняття нового Трудового кодексу триває уже не один десяток років. Власне вся країна ще живе по нормам і стандартам колишнього Радянського Союзу, і той трудовий кодекс, який був ухвалений ще в середині 60-х років, фактично трансформований і вже, якимось чином, приведений до реалій сучасного життя. Але країна розвивається, економічні відносини розвиваються, і Україна постала перед дилемою і необхідністю ухвалення нового сучасного документу, який би регулював відносини між працівником і роботодавцем, між працівником і державою, між роботодавцем і державою. Це повинен бути модерновий документ, який би відповідав на багато питань.

UBR: Тобто він потрібен Україні?

П.Р.: Безумовно. Питання полягає лише у тому, в якому вигляді і в якій формі він потрібен, і що треба вдосконалювати, з одного боку, для того, щоб це був працездатний документ, а з іншого - це повинен бути документ, який не повинен обмежувати соціальні права працівників.

UBR: А чим обмежував старий? Чим він не задовольняв?

П.Р.: Якщо брати з боку працівника, то я б не сказав, що там є якісь норми, які б варто було вдосконалювати, змінювати і міняти. Старим Трудовим кодексом незадоволені, в першу чергу, роботодавці. Бо на їх думку є досить ускладнені відносини з працівником. Точніше – це прийняття працівника на роботу і його звільнення. На думку роботодавців, ця система не відповідає європейській системі відносин, в цих параметрах.

UBR: Чи варто міняти захист працівників на благо роботодавців, олігархів чи ще когось?

П.Р.: Тут є питання в тому, що Трудовий кодекс, з одного боку, повинен захищати працівника, а з іншого боку, не повинен гальмувати бізнес в Україні. Це однозначно. Він має бути цивілізованим інструментом для співпраці між роботодавцем і працівником. За ці 60 років, які минули після ухвалення старого трудового кодексу, вже економічні відносини і відносини між роботодавцем і працівником змінилися в усьому світі. Вони стали більш досконалими, вони модернізувалися і власне економічні реалії змінилися. Із класичної ліберальної економіки, в якій знаходилася Європа в середині минулого століття, сьогодні дуже серйозна трансформація в бік соціально-ліберальної моделі. Очевидно, що Кодекс потрібно вдосконалювати.

UBR: А чим обмежував старий? Чим він не задовольняв?

П.Р.: Якщо брати з боку працівника, то я б не сказав, що там є якісь норми, які б варто було вдосконалювати, змінювати і міняти. Старим Трудовим кодексом незадоволені, в першу чергу, роботодавці. Бо на їх думку є досить ускладнені відносини з працівником. Точніше – це прийняття працівника на роботу і його звільнення. На думку роботодавців, ця система не відповідає європейській системі відносин, в цих параметрах.

UBR: Чи варто міняти захист працівників на благо роботодавців, олігархів чи ще когось?

П.Р.: Тут є питання в тому, що Трудовий кодекс, з одного боку, повинен захищати працівника, а з іншого боку, не повинен гальмувати бізнес в Україні. Це однозначно. Він має бути цивілізованим інструментом для співпраці між роботодавцем і працівником. За ці 60 років, які минули після ухвалення старого трудового кодексу, вже економічні відносини і відносини між роботодавцем і працівником змінилися в усьому світі. Вони стали більш досконалими, вони модернізувалися і власне економічні реалії змінилися. Із класичної ліберальної економіки, в якій знаходилася Європа в середині минулого століття, сьогодні дуже серйозна трансформація в бік соціально-ліберальної моделі. Очевидно, що Кодекс потрібно вдосконалювати.

UBR: Це в усіх країнах чи тільки в Україні?

П.Р.: Кожна країна має свої традиції трудового законодавства і свої традиції у відносинах роботодавця і працівника. У більшості країн є чіткі інституції, які захищають працівника – це розвинені профспілкові організації. Такого роду зміни обов’язково погоджуються на трьохсторонньому рівні. Права працівників захищає, як правило, профспілка, права держави – уряд, права роботодавців – Федерація роботодавців. У цьому трикутнику відбувається погодження таких документів як Трудовий кодекс, реформи. У нас, на жаль, такого зараз немає. На чолі уряду сьогодні знаходяться найбільші роботодавці, Федерацію роботодавців очолює один із найвідоміших найбільших роботодавців України, а Профспілки фактично втратили будь-який вплив на процес, і, на жаль, сьогодні знаходяться повністю під контролем влади.

UBR: Це в усіх країнах чи тільки в Україні?

П.Р.: Кожна країна має свої традиції трудового законодавства і свої традиції у відносинах роботодавця і працівника. У більшості країн є чіткі інституції, які захищають працівника – це розвинені профспілкові організації. Такого роду зміни обов’язково погоджуються на трьохсторонньому рівні. Права працівників захищає, як правило, профспілка, права держави – уряд, права роботодавців – Федерація роботодавців. У цьому трикутнику відбувається погодження таких документів як Трудовий кодекс, реформи. У нас, на жаль, такого зараз немає. На чолі уряду сьогодні знаходяться найбільші роботодавці, Федерацію роботодавців очолює один із найвідоміших найбільших роботодавців України, а Профспілки фактично втратили будь-який вплив на процес, і, на жаль, сьогодні знаходяться повністю під контролем влади.

За матеріалами hitjob.com.ua