Євросоюз виділив 5 млн грн на програму допомоги українським жінкам, які перебувають у декретній відпустці

— Проблеми починаються задовго до вагітності, — розповідає директор організації "Жіночий консорціум України" Марія Алєксєєнко, 34 роки. — Часто роботодавці відмовляють у працевлаштуванні незаміжнім дівчатам або тим, які нещодавно вийшли заміж. Керівництво боїться, що дівчата скоро завагітніють і захочуть у декрет. У Європі не заведено запитувати на співбесіді, коли потенційна працівниця планує вийти заміж і народити дітей. Це особиста інформація, яка не стосується професійних якостей.
Чи часто роботодавці відмовляються зберегти місце за декретницею?
— Залежить від того, де вона працює. Якщо влаштована відповідно до законодавства про працю — мають тримати для неї місце. Вагітну також не можуть звільнити без її бажання. Проте багато хто трудиться нелегально, отримує зарплату "в конверті". Тоді не варто чекати захисту за законом. Бувають випадки, коли з жінками підписують контракт, умови якого не передбачають жодних гарантій від роботодавця в разі народження дитини.
Захищеніші жінки на державній службі. Можливо, тому, що в таких організаціях дотримання трудового законодавства ретельніше перевіряють контролюючі органи.
Якщо місце залишили, то чи триматимуть його всі три роки декрету?
— Більшість роботодавців не хочуть відпускати працівницю на такий час. Домовляються, наприклад, про три місяці. Таке ми спостерігаємо в деяких іноземних компаніях чи організаціях. Якщо людина не погоджується вийти після цього терміну, шукатимуть когось іншого на її посаду.
Три роки декретної відпустки — це оптимально?
— У США у декрет ідуть не довше ніж на три місяці. В Європі цей термін більший. Наприклад, у Швеції можна сидіти вдома з дитиною до року. Проте там діють механізми, які підтримують баланс між роботою і родиною. При компаніях створюють садочки для дітей працівників. Є кімнати відпочинку матері й дитини на роботі. Жінки залишають там своїх малюків на няньку і навідуються туди під час робочого дня. Також для таких працівниць передбачений гнучкий графік роботи.
Три роки — це забагато. Це спадок із радянського минулого. Зараз жінці нема на кого залишити дитину. Садочків бракує, як і грошей на няньку. У нас немає нічого з того, що пропонують європейські роботодавці. Тому поки що декретна відпустка в три роки виправдана.
Як це змінити?
— У рамках проекту "Знову до роботи" планують ініціювати зміни до законодавства. Спершу треба провести діалог із жінками і роботодавцями. Останніх теж можна зрозуміти. Людина випадає з професії на три роки. За цей час ринок змінюється, їй треба час, щоб адаптуватися до нових умов і вимог.
Паралельно слід розвивати інфраструктуру. У Сумах утілюють проект кімнат для молодих матерів при вузах. Так студентки, що народили, можуть вчитися і приділяти увагу дитині. Якщо українки матимуть подібні умови, тоді трьох років на декрет не потребуватимуть.
Чи реально жінці себе захистити?
— До нас зверталася по допомогу юристка, яка хотіла повернутися на своє робоче місце до завершення трирічного терміну декретної відпустки. У компанії, де вона працювала, змінилося керівництво, прийшла інша команда працівників. Її не хотіли поновлювати на посаді. Але звільнити не могли. І як елемент тиску використали зменшення заробітної платні у 10 разів. Вона подала до суду на незаконність дій роботодавця. Лише суд найвищої інстанції повернув справу на нижчий рівень для перегляду справи. Навіть юристці важко себе захистити. Більшість — навіть не намагаються. Погоджуються на якесь разове фінансове відшкодування від роботодавця і пишуть заяву про звільнення за власним бажанням

gazeta.ua

За матеріалами hitjob.com.ua