Як і за чий рахунок утилізують автомобілі у світі

Автодилери, у свою чергу, запевняють: закон «сирий», а утилізаційний збір – це ще один бар'єр для імпорту. У результаті за все заплатить споживач, іномарки подорожчають на 5,5 тис. грн., а вірогідність створення прозорого утилізаційного бізнесу в країні прагне до нуля.
У розвинених країнах система утилізації працює давно і успішно. У результаті створена інфраструктура, підприємства галузі приносять прибуток і створюють робочі місця, при цьому сам розмір збору практично не помітний для споживача. ЛігаБізнесІнформ дізналася як працює утилізаційна система в розвинених економіках.
1. Утилізаційний збір в Європі на легкові автомобілі, як правило, не перевищує 100 євро і найчастіше включений виробником у вартість автомобіля. При цьому утилізаційний збір стягується у небагатьох країнах. У більшості його замінює екологічний збір, який платить власник за використання автомобіля, що не відповідає екологічним стандартам.
2. Щорічно в світі такі підприємства забезпечують 1,5 млн. робочих місць і утилізацію більше 35 млн. автомобілів. У Європі щорічно утилізується близько 10 млн. авто, а середній вік автомобіля не перевищує десять років.
Стандартна структура мережі утилізації у світі включає: мережу пунктів прийому (прийом автомобілів, видача сертифікатів); мережу підприємств демонтажу та розбирання (збір технічних рідин, масел, залишків палива, зняття деталей для повторного використання, демонтаж габаритних полімерних деталей, коліс тощо); шредерні заводи (подрібнення, зняття фарби та іржі, поділ відходів: чорний, кольоровий метал, пластмаси, тканини, скло); підприємства утилізації та підприємства з переробки (металургійні, хімічні).
3. У країнах ЄС на кінець 2010 року працювало 313 шредерних заводів. Середня вартість одного шредера – $20 млн. Лобісти утилізаційного збору в Україні заявляли, що будівництво одного заводу в Україні обійдеться у 7 млн. євро, а на його створення буде потрібно близько двох років. За підрахунками корпорації «Богдан», в Україні необхідно створити 7 підприємств з демонтажу автомобілів і 191 центр з переробки/подрібнення кузовних та інших частин.
4. У країнах ЄС до 2015 року 95% матеріалів (від ваги) повинні піддаватися вторинній переробці, тільки 10% можуть бути спалені і лише 5% – поховані. Сьогодні всі автомобілі, що продаються в Європі, повинні рециклюватися на 85% та утилізуватися на 95%. Таким чином, не більше 20% матеріалів від загальної маси автомобіля, залишаються непридатними для подальшого використання. До 15% всього виплавленого металу – з брухту від утилізації автомобілів.
5. $250 млрд. – вартість продукції, з отриманих після вторинної переробки автомобілів. Їх утилізація – прибутковий бізнес. Підприємства сервісу реалізують запасні частини та деталі. Вторинна сировина (чорні, кольорові та дорогоцінні метали, пластмаси, скло, текстиль) реалізується підприємствам металургійної та хімічної промисловості. Ємність утилізаційного ринку України оцінюється авторами законів у 2,5 млрд. грн.
6. У багатьох країнах при здачі автомобіля на утилізацію, останньому власнику виплачується винагорода. Ця практика масово поширилася під час кризи 2009 року. Світові автоконцерни, що отримують дотації від уряду, виплачували премії за старі автомобілі в обмін на нові з доплатою. У Німеччині в 2009 році виплачували за старий автомобіль 2 500 євро. На утилізаційну програму уряд витратив 5 млрд. євро. Росія запустила програму "Гроші за автомотлох", витративши на неї, в цілому 36 млрд. рублів (близько $1,1 млрд.).
В Україні поки не передбачена компенсація власникам старих авто. За словами представників ринку, доручення запустити програму "Гроші за автомотлох" нібито дав перший віце-прем'єр-міністр України Сергій Арбузов. Сума компенсації може скласти близько 12,5 тис. грн. за старий автомобіль. Проте поки залишається загадкою, з яких коштів буде виплачуватися ця премія.
7. У 2009 році в Китаї діяла програма "Старий автомобіль на новий", а в 2010 – "Готівка за автомотлох". Тільки в 2010 році китайський уряд видав 6,41 млрд. юанів ($1 млрд.) субсидій покупцям нових автомашин. У доповіді Китайської асоціації з переробки ресурсів йдеться, що в країні на кінець минулого року повинні були утилізувати 7,42 млн. авто, які вичерпали свій ресурс, але під прес потрапили лише 500 тисяч. За результатами перевірки, майже 92% автомобілів, які повинні були відправити на утилізацію, були перепродані на чорному ринку.
8. Компанія «Honda» проаналізувала дані про утилізацію своїх автомобілів на американському ринку. Термін експлуатації склав 7 років. Практично всі зняті деталі були продані на запчастини з вигодою для фірми-утилізатора. Середній вік українського автопарку сьогодні становить 18 років.
9. У Нідерландах реалізована найуспішніша система утилізації автомобілів. Середній коефіцієнт повторної переробки тут досягає 90%. Працює 300 пунктів прийому та підприємств з розбирання, створено 12 шредерних заводів. Утилізаційний збір складає 45 євро і сплачується при взятті авто на облік. При цьому, здаючи автомобіль в утиль, власник нічого не платить – розмір збору покриває автовиробник або дилер. Податок стягується при продажу нового автомобіля. При знятті авто з реєстрації необхідно надати сертифікат про утилізацію, або про експорт. В іншому випадку власник автомобіля продовжує платити податок на автомобіль.
10. У Франції передбачено 75 тисяч євро штрафу і навіть, у певних випадках, два роки в'язниці за покинутий на вулиці непридатний до експлуатації автомобіль. Кожен власник такого авто, зобов'язаний передати його на утилізацію до уповноваженого центру (таких в країні 1 600). Таке ж покарання передбачене і за утилізацію в недозволених місцях та установами, які не мають на це права. Мережу спеціалізованих центрів з утилізації транспортних засобів створюють самі автовиробники (з розрахунку 7 центрів на 1,5 млн. населення).
11. У Німеччині виробник закладає суму на утилізацію (100 євро) у вартість кожного автомобіля. Кінцевий споживач може здати старий автомобіль безкоштовно, а натомість отримати сертифікат про утилізацію. Якщо здавати автомобіль безпосередньо в пункт переробки, виплачується премія 100-150 євро. У країні працює 15 000 пунктів прийому старих авто, 1 200 підприємств з розбирання та 47 шредерних заводів. Система переробляє 74 000 автомобілів щорічно.
12. У Бельгії утилізаційний збір для автомобілів закладається в так званий "дорожній податок". Він розраховується залежно від обсягу та потужності двигуна автомобіля. Щороку автовласник платить дорожній податок за такою формулою: 799 куб. см – мінус 84 євро, 800-2499 куб. см – мінус 148 євро і від 2500 куб. см – мінус 208 євро.
13. Щорічний обіг галузі авторециклінгу США – $20 млрд. У країні працює 20 тис пунктів прийому та підприємств з розбирання б/в авто, а також 200 шредерів, що можуть переробляти до 60 тис. автомобілів.
На американському ринку щорічно утилізується 95% старих автомобілів. За цим показником машини випереджають газети (утилізується 74%), алюмінієві банки (51%), скляні пляшки (22%) і побутову електроніку (10%).