Примус до безготівки. Схеми обходу і методи контролю

Ті, кого зачіпає це нововведення, а саме – оператори ринку нерухомості, банки, автодилери, продавці предметів розкоші та нотаріуси, нічого не міняли у своїй тарифній політиці і в особливостях проведення операцій. Але якщо для бізнесу перехід на безготівку не складає особливих труднощів, то для населення нововведення НБУ стало приводом для занепокоєння.
Особливі незручності примус до безготівки заподіює тим, хто має нелегальні доходи. У числі найбільш важливих цілей, які переслідує нововведення, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Сергій Мамедов називає детінізацію економіки. На думку співрозмовника ЛІГАБізнесІнформ, безготівкових розрахунків повинні боятися ті, хто звик декларувати п'ять тисяч гривень доходу на місяць і при цьому купувати собі яхти. На думку партнера юрфірми «FELІХ» Оксани Кобзар, найбільше головного болю додасться у чиновників, яким нелегальні доходи доведеться витрачати через третіх осіб, а покупки у фізосіб оформляти як дарування.
Втім, привід для занепокоєння з'явиться не тільки у корумпованих держслужбовців, а й у чесних фахівців з неофіційною зарплатою. Їх тривога не є безпідставною. «Транзакції на суму від 150 тис. грн. підпадають під фінмоніторинг, тому кошти, які проходять за такими операціями, можуть бути заморожені до з'ясування джерел їх отримання. Також можливе визнання угод недійсними, але це, на мій погляд, навряд чи вдасться довести", – попереджає адвокат Ростислав Кравець.
«Поступово ринок адаптується до безготівкових розрахунків, але спочатку спроби йти в обхід будуть популярними, – прогнозує Оксана Кобзар. – Щодо нерухомості, то будуть маскувати купівлю-продаж під дарування. Частина угод може просто «висіти» незакритими або передбачати розстрочку. При цьому покупець буде отримувати від продавця розписку про позику або оформляти фіктивний залік зустрічних вимог. Також є варіанти, пов'язані із заміною осіб у зобов'язанні». За інформацією Ростислава Кравця, подібні схеми на ринку вже створені. Як приклад співрозмовник ЛІГАБізнесІнформ наводить договори поетапної оплати, де кожен з платежів не перевищує 150 тис. грн. А також обхід обмежень за допомогою рішень судів загальної юрисдикції та третейських судів, що застосовно для особливо великих угод.
Нагадаємо: для фізосіб гранична сума розрахунків готівкою становить 150 тис. грн., а для підприємств продовжує діяти обмеження в 10 тис. грн. з одним контрагентом на день, введені раніше. Практичні нюанси регулятор роз'яснив у листі, згідно з яким розрахунки можна проводити шляхом переказу коштів між поточними рахунками фізосіб або внесення грошей на депозитний рахунок продавця. Також допускається переказ на окремий поточний рахунок нотаріуса або використання акредитивної форми розрахунків.

Контрольна робота
Щоб проконтролювати дотримання нових обмежень, регулятори не стали заново винаходити велосипед. «Перевірки Міндоходів проводитиме в рамках діючих норм. Ми до жодної позиції податкових норм не вносили змін, – зазначили в Нацбанку. – Ніякого додаткового контролю не буде. Міндоходів і раніше за операціями підприємств або фізосіб проводило перевірки дотримання граничних сум розрахунків. У такому ж вигляді вони і будуть продовжуватися». Також регулятор відзначив, що в Кодексі про адміністративні правопорушення (КпАП) вже передбачена відповідальність за недотримання розрахунків, тому ніякі нові санкції не вводилися. За інформацією юриста Юлії Яшенкової, порушення обмеження готівкових розрахунків згідно зі ст. 16315 КпАП тягне за собою відповідальність у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1,7 до 3,4 тис. грн.), а в разі повторного порушення протягом одного року – від 500 до 1000 (8,5 до 17 тис. грн.).
У прес-службі Міндоходів кореспонденту ЛІГАБізнесІнформ повідомили про відсутність окремого виду контрольних заходів для виявлення подібних порушень. «Контроль здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог Податкового кодексу шляхом проведення документарних та фактичних перевірок, – роз'яснили у відомстві. – Запитання, які досліджуються в ході таких перевірок, визначені у пунктах 7.46-7.49 постанови НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а санкції за перевищення передбачені Указом Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Вищеназвані санкції стосуються тільки суб'єктів господарювання. Однак при нотаріальному засвідченні угоди проблеми можуть виникнути і у фізосіб. На думку юриста Оксани Кобзар, договір на суму понад 150 тис. грн., в якому передбачені розрахунки готівкою, нотаріус не завірить. «Офіційної відмови від нотаріуса ви не отримаєте, він просто усно відмовиться від угоди, – пояснює експерт. – Як відомо, підхід нотаріусів до здійснення угод варіюється від украй «консервативного» до занадто «ліберального». А «богобоязливі» нотаріуси без підтвердження фактичних розрахунків не будуть погоджуватися завіряти договір на суму понад 150 тис. із фразою про те, що розрахунки здійснені до підписання договору. Отже, покупець буде зацікавлений у забезпеченні належних доказів внесення оплати». Документи, що підтверджують проведення розрахунків у безготівковій формі, вказані в окремому роз'ясненні НБУ.

Втрати і надбання
У НБУ очікують, що обмеження готівкових розрахунків матиме позитивний вплив на економіку. У першу чергу, у виграші виявляються банки. На думку виконавчого директора НАБУ Сергія Мамедова, головним плюсом для фінустанов стане збільшення залишків на клієнтських рахунках. «Ці додаткові кошти банки можуть використовувати для активізації кредитування, – коментує співрозмовник ЛІГАБізнесІнформ. – Громадяни будуть активніше користуватися банківськими послугами і переконаються, що в банках гроші тримати вигідніше, ніж «під подушкою». У підсумку збільшення ліквідності фінустанов вплине і на рівень процентних ставок за кредитами. Адже чим більше грошей у банку, тим нижче відсоток для клієнта». У той же час, начальник департаменту роздрібних продажів одного з банків Андрій Кашперук не очікує істотного впливу нововведення на банківський бізнес через незначну кількість операцій фізосіб на суму, що перевищує 150 тис. грн. «Для того, щоб банки відчули результат, потрібна масовість. Тому встановлену планку необхідно знижувати до 30-50 тис. грн.», – зазначив експерт.
Банки, котрі ратували за обмеження готівкових розрахунків, і далі лобіюватимуть зниження граничної суми. «Деякі країни розглядають можливість повної відмови від готівки, більшість робить кроки щодо збільшення частки безготівкових розрахунків, оскільки це дає поштовх для розвитку економіки, – продовжує Сергій Мамедов. – Тому спочатку необхідно привчити українців до того, що безготівкові розрахунки – це надійно, зручно і безпечно. А коли кожен це відчує – переходити до більш рішучих заходів. Я вважаю, що вже наступного року цілком реально зменшити поріг до 50 тис. грн. Думаю, НАБУ виступить ініціатором таких змін». Втім, у регулятора такі можливості поки не розглядають. «Спочатку ми повинні відпрацювати інструментарій і чітко зрозуміти, як ці нововведення працюють. Повинні звикнути до такої форми розрахунків і люди, і нотаріуси, і банки. Зниження планки стане можливим тоді, коли буде забезпечена вся безготівкова інфраструктура. Тобто, самоцілі зниження у нас немає», – прокоментували в Нацбанку.
Споживачі товарів і послуг поки оцінюють нововведення без особливого ентузіазму. «Обмеження готівкових розрахунків спричинить фінансові втрати на курсовій різниці при конвертації валюти в гривню і на комісії банків при перерахуванні та знятті грошових коштів, – пояснює юрист Юлія Яшенкова. – Оскільки нововведення насамперед вплине на ринок нерухомості та авторинок, в адаптаційний період можна чекати падіння попиту на нерухомість та авто. Отже, для підтримки попиту бізнесу доведеться знижувати ціни до рівня, що компенсуватиме вищеназвані втрати».

finance.liga.net

За матеріалами hitjob.com.ua