З низького старту: як молодому спеціалісту побудувати свою кар'єру

Ринок працевлаштування переживає не найкращі часи. Досвідчені працівники тримаються за роботу мало не зубами, оскільки бояться скорочень і звільнень. Роботодавці ж, економлячи всіма можливими способами, намагаються не тільки обійтися вже наявними співробітниками, але і завантажити їх додаткової і часто неоплачуваної роботою. За таких обставин молодим фахівцям навіть з числа тих, хто готовий працювати як бджола, знайти собі місце під сонцем складніше подвійно. Їм і похвалитися поки що нічим, і відзначитися вони ще не встигли, та й подати себе роботодавцю правильно не вміють. HR-фахівці та експерти провідних порталів з пошуку роботи розповіли "Сегодня", як молоді знайти роботу, яку зарплату просити і як поводитися в колективі, щоб вдало розпочати свою кар'єру.
Замкнуте коло: без досвіду не беруть, а напрацювати його не дають
Одна з причин, через яку молодому фахівцеві складно знайти першу роботу, - відсутність досвіду. "Виходить замкнуте коло: після закінчення інституту молодий спеціаліст не може працевлаштуватися, оскільки не має виробничого досвіду. А з іншого боку, звідки йому взятися, якщо випускника ніхто не бере саме з цієї причини", - говорить фахівець з питань працевлаштування рекрутингового агентства " Анкор" Ірина Кононова. Хоча, за її словами, останнім часом у цьому питанні намітився прогрес: деякі роботодавці, оптимізуючи витрати на зарплату новим співробітникам, готові дати шанс молодим фахівцям, які дешевше досвідчених працівників. "У мене понад 5 років працював співробітник, зарплата якого становила 10 тис. грн. Я брав його в спокійні часи, фірма могла собі це дозволити. У розпал кризи цей фахівець звільнився, і на його місце я взяв людину без досвіду, але на зарплату майже вдвічі менше. І я не переживаю: колеги його піднатаскають, і справлятися він буде не гірше досвідченого співробітника", - розповів Андрій Белоухіх, директор столичної компанії, що спеціалізується на нерухомості.
Не з порожніми руками. Фахівці з підбору кадрів та HR-фахівці радять шукачам починати підробляти під час навчання, не нехтувати практикою/стажуванням і не упускати можливості пройти тренінги. "Будь-яка активність за отриманою спеціальності - це вже досвід і сигнал роботодавцям, що фахівець активний, комунікабельний, не стоїть на місці і готовий розвиватися. Стажування, навіть недовгий час і без відриву від навчання або навіть не за тією спеціальністю, на яку претендуєте, - це вже практика і робоча дисципліна. Відповідна позначка в резюме істотно підвищує шанси молодого шукача", - говорить контент-експерт порталу rabota.ua Тетяна Пашкіна. За її словами, сучасні компанії, особливо міжнародні, із задоволенням беруть до себе стажистів, причому з числа старшокурсників. Щоравда, деякі відразу попереджають, що практика не оплачується. "Є виші, де роботодавці стоять у черзі за стажерами. Тому, якщо у студента випадає така можливість, потрібно не сумніваючись погоджуватися на роботу. До того ж багатьох стажистів після проходження практики працевлаштовують", - говорить експерт.
Помилки: зовнішній вигляд і прості запитання
Не рідкість, коли шукач справляє на роботодавця не те враження, яке він очікував, виключно через зовнішній вигляд. "Був випадок, коли на співбесіду на вакансію IT-фахівця прийшов випускник в бандані з черепами і в шкіряному одязі. Або шукачка на посаду діловода з'явилася в міні-спідниці і дуже помітним макіяжем. Все це завадило їм стати співробітниками нашого підприємства: в компанії такий зовнішній вигляд неприйнятний", - розповіла HR-фахівець київської IT-фірми Наталія Деревянко.
Ще одна поширена проблема, про яку говорять роботодавці, - шукачі не знають, чого хочуть і куди йдуть. Іноді люди не можуть відповісти на найпростіші запитання: ким себе бачите через рік/три/п'ять років. А також нічого не знають про компанію, в яку прийшли на співбесіду. Складається враження, що людині неважлива ця робота, нецікава спеціальність, і вона навіть не думала, чого хоче на ній досягти або чого чекає від життя взагалі. В очах роботодавця невиразна відповідь виглядає як спроба знайти будь-яку зайнятість, щоб перечекати до кращої пропозиції. "Мається на увазі, що і працювати фахівець буде, не надто стараючись", - розповідають у рекрутингових агентствах.
Розвідка і репетиція. Щоб не провалити співбесіду, достатньо до неї підготуватися. Найкращий спосіб - заздалегідь розвідати, чи є дрес-код в компанії, де ви хочете працювати, і які там порядки (як правило, ця інформація відкрита, і її можна знайти в Інтернеті, включаючи відгуки шукачів про роботодавця). Якщо з дрес-кодом з якихось причин у вас не складається, то у виборі вбрання для співбесіди можна зупинитися на загальноприйнятій класиці. Головне, щоб одяг добре сидів - був за розміром і акуратний. Фахівці з підбору персоналу радять: якщо ви не звикли до класичного стилю, якийсь час походіть в такому вигляді вдома, щоб не відчувати себе не в своїй тарілці і не справити враження невпевненої в собі людини.
Також спробуйте відрепетирувати розповідь про себе перед дзеркалом: зверніть увагу на свої рухи, міміку, шкідливі звички, які можуть проявлятися при хвилюванні. "Потім можете повторити" театральну виставу "зі своїм другом, або родичем, який буде зображувати роботодавця", - радить керівник аналітичного департаменту Міжнародного кадрового порталу hh.ua Уляна Маслова.
Фахівці допоможуть. Якщо все ж у вас є сумніви, звертайтеся за порадами до фахівців кадрових порталів. Можна і в кадрові агентства, але обов'язково ознайомтесь з цінами на їхні послуги.
Електронна скринька – ваше обличчя
Перше, що бачить потенційний роботодавець, - ваш лист з резюме у себе в пошті. Навіть такі прості речі, як тема листа, бажана посада та ім'я вашої поштової скриньки, можуть стати причиною того, що спрямоване послання не отримає відгуку. "Якщо роботодавець виставляє вакансію і просить вказати бажану посаду в темі листа, цю умову краще виконати. В іншому випадку ваше резюме може потрапити в ящик спаму, і роботодавець навіть не дізнається про його існування. Іноді таке може трапитися навіть з правильним листом, тому після його відправки потрібно зателефонувати в компанію і упевнитися, що він прийшов", - сказали в одній з великих міжнародних компаній з числа кращих роботодавців за версією порталу rabota.ua.
І ще один важливий момент - заведіть собі поштову скриньку з пристойною назвою. "Це смішно, коли на посаду керівника відділу претендує господиня поштової скриньки sexylady, а менеджером по роботі з клієнтами хоче бути torchok. Не варто дивуватися, що вас не покличуть на співбесіду", - зізнається фахівець з підбору кадрів служби доставки Діана Туполєва.
Нічого крім правди. Як правило, у молодого фахівця після вишівської лави не так вже й багато інформації, якою можна зачепити роботодавця. Шукайте родзинки і обов'язково перевірте свій лист на грамотність написання. Мало кого цікавить, як вчорашній студент готувався до пар. Єдине, на чому він може "виїхати", це активність крім навчання. Обов'язково внесіть в резюме інформацію про курси, тренінгах, семінарах, наукових конференціях, відзначте волонтерську роботу, підробіток, навіть якщо він був не за фахом, стверджують кадровики. Незайвим буде попросити письмову рекомендацію з місця практики або стажування та вказати контактні номери осіб, які можуть розповісти про вас. І не намагайтеся обдурити роботодавця. "Був випадок, коли шукач вказав три контакти, які були недійсними. Мабуть, сподівався, що роботодавець не буде телефонувати за цими номерами", - розповіла директор з підбору персоналу однієї зі столичних фірм Ірина Кобильченко.
Реформи варто відкласти на потім
Якщо вас прийняли на бажану посаду і з першого ж дня ви виявили, що в компанії все не так, як ви собі уявляли, а ще раптом і вирішили, що знаєте, як все перебудувати, - зупиніться. Не поспішайте критикувати робочий процес і сформовані правила, пропонувати реформи і повчати начальника. Запам'ятайте, що підлаштовуватися доведеться вам, особливо у перші дні, поки не заробите собі ім'я співробітника, до голосу якого прислухаються. Тим більше випробувальний термін ніхто не відміняв, і ви три місяці будете перебувати під пильною увагою.
До чужого монастиря. У перші дні на новій роботі придивіться до звичного для компанії робочого процесу. Проаналізуйте, як працюють колеги, особливо на такій самій посаді, що і ви: як вони отримують завдання, в які терміни його виконують, чи повинні комусь звітувати і в якій формі це відбувається, чи засиджуються на роботі. Від цього буде залежати ваша поведінка і те враження, яке ви справите під час випробувального терміну. Якщо живий інтерес до роботи і прохання дати пораду вітаються, то вискочок і "липучок" не любить ніхто. "Якщо ви, наприклад, відрапортуєте вищестоящому начальнику про виконану роботу, а в колективі таке не практикується, ви ризикуєте викликати здивування колег, і у них швидше за все, сформується не надто хороша думка про вас. Як і у начальника, на якого ви обрушитеся зі своїм звітом", - пояснює директор з персоналу столичної фірми Леонід Кичигин. За його словами, важливо відчувати межу. "Якщо ви вирішили показати свою працездатність і будете йти пізніше за всіх, може скластися протилежне враження: ви не укладаєтеся в робочий день", - підтримує його колега Оксана Крикун.
Не рвіться відразу в керівники і не припиняйте пошуки
Амбіції гарні тільки тоді, коли вони здорові. В іншому випадку вони можуть стати причиною того, що знайти роботу так і не вийде. Шукач повинен об'єктивно оцінювати свої шанси і відправляти резюме на ті пропозиції, вимогам яких він відповідає. "Коли була відкрита вакансія начальника відділення банку, ми отримали десятки резюме. Третина з них була від претендентів-випускників. Вони не тільки не мали досвіду, а й просили за свої послуги космічну зарплату. Щоправда, всі вони мали дипломи з відзнакою та зразкову активну позицію. Двох з цих хлопців ми запросили на посаду касирів, але навіть у телефонній розмові було чути, як шукачі образилися на цю пропозицію. Хоча вони мали б знати, що відразу стати начальником відділення неможливо, і в таких організаціях, як банк, потрібно або мати досвід на аналогічній посаді, або має бути старт з азів", - розповіла HR-фахівець одного з українських банків Дар'я Тортюк.
Зарплатні очікування. У той же час експерти порталів пошуку роботи та HR-фахівці попереджають молодих фахівців: не тільки розміщуйте резюме на різних ресурсах з працевлаштування, але і телефонуйте в фірми самі. А коли пощастить, погоджуйтеся на будь-яку запропоновану посаду, щоб не опинитися в затяжному пошуку. "Після закінчення НПУ ім. Драгоманова мені запропонували стажування за професією в одній з київських фірм із зарплатою 3,5 тис. грн. Але я відмовилася - подумала, що це не зовсім те, чого я очікувала. До того ж майже всім моїм колишнім одногрупникам з роботою пощастило більше. У підсумку я довго не могла знайти роботу, хоча могла б уже мати майже рік досвіду, та й гроші якісь отримувати", - з жалем розповіла нам киянка Ганна Писарюк.
Крім того, роботодавці попереджають: перед тим як іти на співбесіду, розвідайте, який середній рівень зарплати в компанії, щоб оцінити запропоновану планку або мати можливість назвати адекватну ціну. "Наприклад, існує негласна зарплата айтішників - $ 1 тис. І кожен випускник цього профілю вже на останньому курсі починає потирати руки, розраховуючи отримувати саме стільки. І яке ж буває їх здивування, коли їм пропонують 3,5 тис. грн! А саме це - адекватна ціна після того, як на запитання, що ви вмієте, шукач починає перераховувати пройдене в інституті. Погоджуватися чи ні - справа шукача, але у нас були випадки, коли майже за рік молодий спеціаліст проявляв себе так, що з зарплати в 3,5 тис. грн він просувався до провідного спеціаліста із заробітком в 15 тис. грн", - розповіла фахівець відділу кадрів київської IT-фірми Світлана Кіт.