Етикет різних країн, який ми сприймаємо як парадокс

Деякі правила етикету, прийняті в інших країнах, нам не просто незрозумілі, а прямо суперечать правилам хорошого тону.

Так що потрібно бути морально готовими до того, що звичаї інших країн, куди потрапити вже досить просто, можуть сильно відрізнятися від наших. А для них це вважається нормою.

Прихльобування

Правила хорошого тону свідчать, що якщо суп або чай гарячий – просто почекайте, поки він охолоне. Але не в країнах Азії. Там прихльобування в процесі поглинання їжі або гарячих напоїв показує, що вам настільки смачно, що ви не готові чекати ні хвилини. Це, мабуть, один з кращих компліментів мистецтву кухаря або майстра чайної церемонії. Так, витончене розливання чаю під шелест пелюстків сакури цілком може супроводжуватися гучним прихльобуванням. І це вважається нормою.

Показування язика

Згідно з нашим етикетом – це легка образа та спроба передражнити співрозмовника. У цьому з нами згодні дуже багато культур. А ось в Новій Каледонії цей жест – побажання мудрості та енергії. А в Тибеті – взагалі шанобливе вітання. Втім, висунутий язик мало де вважається допустимим, так що намагайтеся стримувати свої пориви, поки подорожуєте по світу.

Чиста тарілка

Нас з дитинства вчили, що потрібно доїдати все, що є на тарілці. Позначалося голодне минуле СРСР і періоду перебудови, в якому було краще наїстися як слід, тому що завтра їжі могло й не бути. А в багатьох традиціях повністю чиста тарілка може розцінюватися і як виклик кухареві, і як прохання додати ще, і навіть як образа. Так, наприклад, ставляться до порожніх тарілок на Філіппінах, в Північній Африці та Китаї.

Залишки їжі – з собою

У деяких країнах це могло бути розцінено як ознака бідності, хоча по суті – раціональна економія. А от у Стародавньому Римі чи Китаї, наприклад, вважалося звичним явищем. Навіть при відвідуванні друзів можна було попросити їх упакувати вам з собою залишки вашої трапези.

Чайові

Суперечки про те, як давати та скільки давати «на чай», ведуться до цих пір. Однак в деяких країнах все вже давно для себе вирішили. В Японії, наприклад, чайові давати не потрібно. Це сприймається місцевими як вказівка на те, що вони погано працюють і потребують додаткової матеріальної стимуляції. Для японців це – страшна образа.

Їсти руками

В рамках нашого етикету лише обмежене число страв допустимо їсти руками. А ось в тій же Німеччині, яка мало від нас по багатьох пунктах відрізняється, поїдання вареної картоплі виделкою і ножем – критика кухаря. Мовляв, погано проварені. Що стосується країн сходу, як далекого, так і ближнього, то там їжа руками вважається нормою. У тому ж Корані все це досить докладно розписано – що і як можна їсти.

Приходити вчасно

«Точність – ввічливість королів». Але не скрізь. У Танзанії, наприклад, пристойно спізнюватися хоча б на 15 хвилин. А в Мексиці – навіть на всі півгодини. І вже точно в цих країнах будуть дивитися косо на того, хто прийде заздалегідь. Тому що через нього господарі можуть не встигнути повністю підготуватися до приходу інших гостей.

https://hrliga.com/

За матеріалами hitjob.com.ua