Паспорт в смартфоні. Плюси та мінуси персональних е- документів

Українці зможуть зберігати цифрові версії особистих документів у своїх смартфонах. Наприклад, вже на початку 2020 року уряд планує запустити цифровий паспорт громадянина. Також найближчим часом в тестовому режимі запустять проєкт по електронних водійських правах і е-техпаспорту. Слідом за цим в цифровий вигляд переведуть трудові книжки та нотаріальні довіреності.

За словами експертів, у тотальній цифровізації документів є як очевидні плюси, так і мінуси.

Плюси:

• зручність (не треба з собою носити паперові або пластикові документи);

• легко відновити (наприклад, уповноважена особа може ввести ідентифікаційний номер громадянина і отримати доступ до паспортного документа);

• захист від підробок (перевірка справжності будь-якого документа займе мить).

Мінусів не так вже й багато:

• є категорія громадян, які не користуються смартфонами. Отже, вони не зможуть використовувати всі принади е-документів;

• до проблем можна зарахувати відсутність спеціального обладнання, яким будуть зчитувати електронні документи. До того ж законодавчо держслужбовець не повинен користуватися особистим смартфоном в робочих цілях.

«Виходячи з ідеї, будь-яким смартфоном можна відсканувати QR-код і одразу перейти на сторінку з інформацією по документу. Для цього необхідне спеціальне програмне забезпечення або просто дані для авторизації (логін і пароль), якщо мова йде про доступ до персональних даних», – зазначив керуючий партнер АО «Тарасюк і партнери» Сергій Тарасюк.

Де вже є

В ЄС більшість країн давно розвивається в цьому напрямку. Наприклад, у Великій Британії планувалося повністю відмовитися від паперових носіїв (паперових документів) до 2018 року.

А в Німеччині вже існує програма цифрового уряду. Німці прагнуть підвищити доступність до держпослуг онлайн.

В основному з такими ініціативами виступають в сфері охорони здоров'я. Німеччина, Франція, Велика Британія вже впроваджують такі системи. Особливий успіх у цій сфері має Естонія. Там активно впроваджують електронні системи в сферу держпослуг, аж до того, що запустили так зване Е-резиденство. Громадяни практично не ходять до держустанов, голосують онлайн, а також їх ідентифікують онлайн навіть в деяких банках.

Також в Естонії є сервіс E-Estonia. Тут можна подавати декларації (в т.ч. податкові), реєструвати компанії тощо.

«На впровадження цих технологій Естонії та іншим просунутим країнам ЄС знадобилося більше 20-ти років постійного розвитку системи та фінансових витрат. Державі на впровадження таких ідей варто інвестувати не менше півмільярда доларів. Крім того, впровадження таких ініціатив передувала розробка, впровадження та доопрацювання масиву законодавчих актів в сфері цифрового підпису», – зазначив партнер компанії Stron В'ячеслав Лаба.

Незважаючи на те що в Україні вже діють закони «Про електронні документи та електронний документообіг», а також «Про електронні довірчі послуги», необхідно внести зміни ще в цілий масив нормативних документів, в т.ч. родом з СРСР (скасувати і прийняти нові).

Виходячи з цього, ініціатива однозначно хороша, корисна, але затратна по часу як мінімум.

«Без внесення змін до нормативних актів ця ініціатива приречена на повний крах. Адже документ ми пред'являємо часто: в ЖЕКу, банках, судах. До того ж скрізь повинні бути спеціально навчені люди для перевірки документів», – говорить Сергій Тарасюк.

Де можна буде використовувати

Якщо мова буде йти про QR-коди, то за допомогою будь-якого смартфона можна буде ідентифікувати документ. Друге питання зручності: чи буде це спеціальний, авторизований або з використанням ЕЦП – поки неясно.

Сучасні смартфони дозволяють захищати доступ до певних додатків за допомогою біометричних даних (відбиток пальця, наприклад).

Способи використання:

• класичний з використанням ЕЦП;

• умовно сучасний з доступом за логіном і паролем через смартфон, наприклад, з певним IMEI (щоб уникнути продажу доступів);

• сучасний з біометричним підтвердженням доступу (те, що парламентарії досі не прийняли).

В ідеалі, за допомогою тієї ж цифрової копії паспорта, людина зможе взяти кредит в банку. Але це за умови, що фінустанова отримає доступ до реєстру електронних документів і перевірка буде займати секунди.

«Електронні документи не потрібно носити в держустанови, якщо дотримані всі його реквізити (електронний підпис, дата і т. д.). Він має таку ж юридичну силу, як і паперовий аналог. Однак в чинному законодавстві існують обмеження на випуск деяких документів в електронній формі (наприклад, свідоцтва про право на спадщину). Якраз в цьому зв'язку державі необхідно буде розширити список випуску різних електронних документів і гармонізувати законодавство в цій сфері», – говорить В'ячеслав Лаба.

Підробки

Підробляти цифровий документ особливого сенсу немає, кажуть юристи. Вся інформація фактично зберігається на сервері, у користувача, по суті, буде лише електронна копія документа.

«Підробити – це внести інформацію прямо на сервер. Про такі випадки ми чули в контексті рейдерства», – зауважив нам Сергій Тарасюк.

Більшу частину в переході на електронний документообіг буде займати підвищення інформаційної грамотності за рахунок держави й поступове залучення в цей процес громадян.

Щоб згодом цифровізація сприймалася як щось буденне, українців варто привчати до неї мало не з початкової школи, кажуть юристи.

ubr.ua

За матеріалами hitjob.com.ua