Названо найменш і найбільш корисні професії в Україні

Виявилося, що минулого року няня дитсадка на кожну витрачену на неї державою гривню віддала економіці 9,5 грн., тоді як, приміром, топ-менеджери банків на одну зароблену гривню завдали українцям збитку на 38 грн.

Найменш корисні професії в Україні: банкіри, рекламісти та податкові консультанти.

Такого висновку дійшов тижневик "Коментарі:", застосувавши до українських реалій підхід британського аналітичного центру New Economics Foundation, експерти якого в минулому році вивели економічне обґрунтування безкорисності для суспільства багатьох престижних професій і одночасно довели неабияку користь низькооплачуваних робіт, повідомляє УНІАН.

Як відзначає видання, непрестижні та низькооплачувані професії приносять українському суспільству більше користі, ніж престижні і високооплачувані. За розрахунками "Коментарів:", виявилося, що минулого року няня дитсадка на кожну витрачену на неї державою гривню віддала економіці 9,5 грн., тоді як, приміром, топ-менеджери банків на одну зароблену гривню завдали українцям збитку на 38 грн.

Як пише видання, помічник вихователя (так називається посада няні згідно зі штатним розкладом) у середньому по Україні отримує близько 850 грн. У ряді міст до цієї суми додаються доплати з місцевих бюджетів, але далеко не у всіх.

Навіть у Києві в дитячих садках няням платять не більше 1000 грн. навіть за умови, що вони виконують ще і функції прибиральниць, а нерідко - і помічників двірників. Адже дошкільні установи живуть за штатним розкладом 1971 року, де не передбачені ставки персоналу з дотримання чистоти.

За даними Міносвіти, зараз дошкільні установи відвідує близько 1,13 млн. дітей. Враховуючи, що понад 70% сімей в Україні мають одну дитину, можна припустити, що відвідування дитиною дитячого садка дозволяє працювати 1 млн. жінок.

Середня заробітна плата в Україні становить 1877 грн. на місяць, але, згідно з дослідженнями, жінки отримують у середньому на 15-20% менше від чоловіків. Відповідно, для жінок за основу розрахунків можна взяти показник у 1595 грн. на місяць.

Враховуючи, що, в середньому, одна помічниця вихователя доглядає 17 дітей, а роль няні в догляді за дитиною можна оцінити у 30%, то ефект від її роботи оцінюється в 8,1 тис. грн. Виходить, що з кожної витраченої державою на зарплату няньки гривні економіка отримує ефект у 9,5 грн. доходів.

За найскромнішими підрахунками, минулого року банкіри завдали економіці України збитків у розмірі половини річного ВВП, відзначають "Коментарі:".

По-перше, на них лежить вина за коливання валютного курсу і девальвацію гривні на 60%. Для країни це означає, що гривневі доходи від експорту через коливання за рік скоротилися на 27%.

Коливання стали також причиною того, що українці придбали іноземних товарів і послуг на 31,2% менше. А це вже економічний негатив у 50 млрд. доларів. Друге - це безпосередні витрати держави на рекапіталізацію банків.

З обіцяних 44 млрд. грн. український бюджет фактично витратив на ці заходи 21 млрд. грн. Але з соціального погляду ці гроші не дісталися тим, хто їх потребував. Третє - це гроші, які Нацбанк кинув на стабілізацію курсу гривні. НБУ витратив на це близько 10,3 млрд. доларів золотовалютних резервів.

Попри те, зауважує видання, рівень окладів у банківському секторі продовжував зростати. Якщо середня заробітна плата голови правління українського банку 2008 року складала близько 75 тис. грн. на місяць, то тільки за три місяці 2009 року ця цифра зросла до 118 тис. грн.

Оклад пересічного топ-менеджера за цей самий період зріс із 22,7 тис. до 43 тис. грн. І це без урахування бонусів. При цьому, за даними на середину року, в Україні функціонували 184 банки з 9 тис. топових керівників. Витрати на їх утримання за рік склали близько 13 млрд. грн. Виходить, що на одну зароблену гривню банкір-керівник завдав українцям збитку на 38 грн., пишуть "Коментарі:".

До рейтингу безкорисних професій за версією тижневика також потрапили топ-менеджери рекламних компаній, які на кожну зароблену гривню принесли збиток суспільству в 12,6 грн., та податкові консультатнти (10 грн. збитків на зароблену гривню), а до суспільнокорисних - санітарки (4,2 заощаджені гривні на одну вкладену державою).