Працівник віднедавна зайнятий на роботах, передбачених Списками №1 і 2, менше ніж 80%. Виходить, він перестав мати право на пенсію за віком на пільгов

На запитання відповідає головний спеціаліст Державної експертизи умов праці Міністерства праці та соціальної політики України Тетяна ХОРОМСЬКА

Працівник віднедавна зайнятий на роботах, передбачених Списками № 1 і 2, менше ніж 80 %. Виходить, він перестав мати право на пенсію за віком на пільгових умовах. Яким документом ці зміни оформити — наказом по підприємству чи якимось іншим?

Згідно з вимогами статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими та із шкідливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Тобто підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є не лише наявність професії (посади) та виробництва у конкретному Списку, а також підтвердження відповідних умов праці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня (не менш ніж 80 %), встановленого для цього виробництва, робіт, професій та посад. Якщо бракує хоча б однієї з цих умов, працівник не має права на таку пенсію.

Оскільки, як випливає із запитання, умови праці працівника, який відповідно до вимог чинного законодавства має право на пенсію за віком на пільгових умовах, змінилися, зокрема зменшилася зайнятість його в умовах, передбачених Списком, відповідний період роботи в цих умовах, коли працівник фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці менше 80 % робочого часу, не зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У кожному конкретному випадку залежно від причин, через які відбулися зміни умов праці працівника (як-от, зменшення обсягів виробництва, неритмічна робота підприємства, зміни в організації виробництва тощо), ухвалення певного рішення має оформлятися відповідним наказом підприємства (організації), з яким слід ознайомити працівників. Зміни, що відбулися, відображають в обліку використання робочого часу працівника з урахуванням відпрацьованого часу та виду робіт. Такі питання доцільно погоджувати з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) та вирішувати у колективному договорі.

Це допоможе запобігти надалі безпідставному наданню чи позбавленню права на пільгове пенсійне забезпечення працівників (так само щодо інших пільг та компенсацій за роботу із шкідливими умовами праці) та загостренню соціальної напруги у трудовому колективі.

Водночас зауважимо, що у разі зміни істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — слід керуватися вимогами статті 32 КЗпП.

У разі якщо зміни умов праці працівника пов’язані з докорінними змінами умов і характеру праці (як-от, заміна виробничого устаткування, технологічного процесу, використовуваних матеріалів, засобів колективного захисту тощо), провадиться позачергова атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, та Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України та Міністерства охорони здоров’я України від 1 вересня 1992 року № 41.