Звільнення вагітних і інших представниць пільгових категорій після закінчення строкового трудового договору

Міністерство соціальної політики України листом № 3961/0/14-11/10 роз'яснило особливості застосування частини 3 статті 184 КЗпП.

Зазначена норма трудового законодавства встановлює гарантії при звільненні для вагітних жінок; жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років - якщо дитина за медичними показниками вимагає домашнього догляду); самотніх матерів, які мають дітей до 14 років або дитину-інваліда.

Звільнення цих категорій жінок можливе (лише у встановлених законом випадках) тільки з подальшим їхнім працевлаштуванням. Причому це стосується й звільнення у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору (ув'язненого на певний строк). На думку Мінсоцполітики, власник зобов'язаний працевлаштувати звільнену на цьому ж або на іншому підприємстві.

Як виходить з листа, перерва в часі між звільненням і працевлаштуванням у цьому випадку також не допускається, але відносини власника та людини, яка звільняється, мають специфіку: середня заробітна плата зберігається на період працевлаштування, але не більш ніж 3 місяці від дня закінчення термінового договору, (а не від дня звільнення).

Власник зобов'язаний повідомити жінку, що до роботи вона не буде допущена на період пошуку їй підходящої роботи. Однак якщо вона відмовиться від працевлаштування за фахом без поважних причин, то може бути звільнена за пунктом 2 статті 36 КЗпП, тобто у зв'язку із закінченням трудового договору, укладеного на строк.

Звільнення за такою підставою (п. 2 ст. 36 КЗпП) можливо, навіть якщо пройшов певний час після закінчення строкового трудового договору, тому що, як уважає Мінсоцполітики, договір, укладений на певний строк, не стає безстроковим, оскільки «мала місце вимога припинення трудового договору».

За матеріалами «ЛІГА:ЗАКОН».

За матеріалами hitjob.com.ua